Колись в дитинстві в мене була книжка українських казок. Серед усіх лихих істот, представлених у казках, більш за все мене вразила постать песиголовця - такого створіння я не зустрічала більш ні в одній, так мені здавалось, культурі (хоча окрім українських, була знайома із чеськими, африканськими, російськими, піренейськими народними казками).
Я і зараз, оглядаючись в минуле, не можу до кінця зрозуміти, чому песиголовець так мене зачіпає.....
Виснувши десь в глибиназ моєї підсвідомості це слово дивним чином виплило вчора. Ну як дивним. Я коротала час на парі за книжкою, позиченою у товариша, Любко Дереш "Святий Христофоре, помолися за нас".
І тут виявилось, що за словом "песиголовець" стоїть не просто кілька дитячих казок і страх праукраїнців перед чужинцями, а цілий величезний пласт світової культури, на який я чомусь не звертала уваги.
Отже, в українській культурі песиголовці, чи то пак кіноцефали, - не корінні мешканці, а прийшлі створіння, занесені разом із розповсюдженням апокрифів. До апокрифів їх занесено було античними авторами (Гесіод, Геродот, Пліній Старший тощо), а ті називали батьківщиною собакоголових Індію, Лівію та Ефіопію - тобто, усі недосліджені цивілізацією землі. Характерно, що із освоєнням нових земель кіноцефалів "повідселяли" ще далі - до Америки та Індонезії.
Але це все нудно і очевидно. Тому перейдемо до цікавішого.
До Святого Христофора наприклад.

Це один із найдревніших святих і, як одне із логічних припущень, спроба навернути до християнства популярний образ єгипетського бога Анубіса. Цю трансформацію підтверджує версія про те, що Святий Христофор був родом із племені кіноцефалів, проте прийняв християнство і всіляко його проповідував.
Згодом, коли єгипетське походження святого трошки призабулось, церковники придумали повчальну казочку про страшенно вродливого хлопця, який попросив у Бога, бись той дав йому голову собаки, щоб вберегтися від спокуси. Казочка не витримує ніякої критики, оскільки очевидно, що собача голова яж ніяк не могла завадити хлопчині на шляху до спокуси.
Під час модернізації християнські теологи схопилися за голови і почали гуртом перемальовувати собачі голови на людські, але повністю знищити культ так і не змогли, оскільки Святий Христофор заповзявся охороняти люд від автокатастроф (популярним стало повір'я про те, що подивившись на зображення святого можна вберегтися від смерті в дорозі). Тому теологи придумали нову побрехеньку, мовляв ніякого кльового чувака із собачою головою не існувало, це все метафори, аллегорії і т.і. (повну версію побрехеньки можна почитати тут).
Таке. Але я все одно не можу розібратись у своєму ставленні до песиголовців, і навіть не можу дібрати слів стосовно емоцій, які в мене викликає згадка про них.... Тому тримайте кілька картинок святого песиголовця і тіштеся з них разом зі мною :)


На відміну від відносно цивілізованих західноєвропейських кіноцефалів, їхні сербохорватські родичі, псоглави, зображуються дикими людоїдами з тілом людини, ногами коня, головою собаки із залізними зубами і одним оком на чолі. В їхній міфології псоглави "в.о." драконів - живуть у печерах і охороняють скарби.
Ну і наостанок можна згадати Талмуд, в якому говориться, що перед приходом Мессії людство матиме поголовно собачі морди замість облич. Make your own mind :)
Я і зараз, оглядаючись в минуле, не можу до кінця зрозуміти, чому песиголовець так мене зачіпає.....
Виснувши десь в глибиназ моєї підсвідомості це слово дивним чином виплило вчора. Ну як дивним. Я коротала час на парі за книжкою, позиченою у товариша, Любко Дереш "Святий Христофоре, помолися за нас".
І тут виявилось, що за словом "песиголовець" стоїть не просто кілька дитячих казок і страх праукраїнців перед чужинцями, а цілий величезний пласт світової культури, на який я чомусь не звертала уваги.
Отже, в українській культурі песиголовці, чи то пак кіноцефали, - не корінні мешканці, а прийшлі створіння, занесені разом із розповсюдженням апокрифів. До апокрифів їх занесено було античними авторами (Гесіод, Геродот, Пліній Старший тощо), а ті називали батьківщиною собакоголових Індію, Лівію та Ефіопію - тобто, усі недосліджені цивілізацією землі. Характерно, що із освоєнням нових земель кіноцефалів "повідселяли" ще далі - до Америки та Індонезії.
Але це все нудно і очевидно. Тому перейдемо до цікавішого.
До Святого Христофора наприклад.

Це один із найдревніших святих і, як одне із логічних припущень, спроба навернути до християнства популярний образ єгипетського бога Анубіса. Цю трансформацію підтверджує версія про те, що Святий Христофор був родом із племені кіноцефалів, проте прийняв християнство і всіляко його проповідував.
Згодом, коли єгипетське походження святого трошки призабулось, церковники придумали повчальну казочку про страшенно вродливого хлопця, який попросив у Бога, бись той дав йому голову собаки, щоб вберегтися від спокуси. Казочка не витримує ніякої критики, оскільки очевидно, що собача голова яж ніяк не могла завадити хлопчині на шляху до спокуси.
Під час модернізації християнські теологи схопилися за голови і почали гуртом перемальовувати собачі голови на людські, але повністю знищити культ так і не змогли, оскільки Святий Христофор заповзявся охороняти люд від автокатастроф (популярним стало повір'я про те, що подивившись на зображення святого можна вберегтися від смерті в дорозі). Тому теологи придумали нову побрехеньку, мовляв ніякого кльового чувака із собачою головою не існувало, це все метафори, аллегорії і т.і. (повну версію побрехеньки можна почитати тут).
Таке. Але я все одно не можу розібратись у своєму ставленні до песиголовців, і навіть не можу дібрати слів стосовно емоцій, які в мене викликає згадка про них.... Тому тримайте кілька картинок святого песиголовця і тіштеся з них разом зі мною :)


На відміну від відносно цивілізованих західноєвропейських кіноцефалів, їхні сербохорватські родичі, псоглави, зображуються дикими людоїдами з тілом людини, ногами коня, головою собаки із залізними зубами і одним оком на чолі. В їхній міфології псоглави "в.о." драконів - живуть у печерах і охороняють скарби.
Ну і наостанок можна згадати Талмуд, в якому говориться, що перед приходом Мессії людство матиме поголовно собачі морди замість облич. Make your own mind :)
Комментариев нет:
Отправить комментарий